НОВИЙ ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БІЗНЕСУ

Всі матеріали

НОВИЙ ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БІЗНЕСУ

11 червня 2026 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2026 року № 740, якою затверджено Порядок визначення меж і режимів використання зон охорони пам’ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, розроблення та затвердження, складу та змісту науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж і режимів використання зон охорони та внесення змін до неї (“Порядок”). Порядок запроваджує визначення меж і режимів використання зон охорони на індивідуальній основі – замість застосування єдиної нормативної межі, яка діяла раніше за відсутності затверджених меж.

Ключові положення Порядку:

  • за відсутності затверджених меж зон охорони раніше застосовувалася встановлена законом нормативна межа в 100 метрів навколо пам’ятки. Порядок передбачає, що межі та режими використання зон охорони визначаються окремо для кожної пам’ятки, заповідника чи заповідної території на підставі науково-проектної документації, з урахуванням особливостей конкретного об’єкта та його історичного середовища
  • Порядок виокремлює охоронну зону, зону регулювання забудови, зону охоронюваного ландшафту та зону охорони археологічного культурного шару, кожна з яких має власний режим використання відповідної території
  • у межах зони регулювання забудови науково-проектна документація визначає, серед іншого, граничну висотність забудови, допустимі габарити будівель та умови нового будівництва. Відповідні параметри визначаються за результатами наукового обґрунтування щодо конкретної території, а не встановлюються Порядком безпосередньо
  • розроблення науково-проектної документації можуть ініціювати не лише органи охорони культурної спадщини та адміністрації заповідників, а й власники пам’яток, землевласники, землекористувачі та власники будівель, розташованих у межах відповідної території
  • науково-проектна документація щодо пам’яток національного значення затверджується Міністерством культури, а щодо пам’яток місцевого значення – відповідними органами охорони культурної спадщини у межах їх компетенції
  • Порядок встановлює процедурні строки розгляду документації: більшість процедур погодження та затвердження здійснюються протягом 30 календарних днів
  • після затвердження документації відомості про межі зон охорони підлягають внесенню до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру

З огляду на викладене, статус зазначених обмежень набуває найбільшого значення на етапі планування, структурування та реалізації проектів будівництва поблизу пам’яток культурної спадщини. Не менш важливим це питання залишається при структуруванні угод щодо відповідних земельних ділянок та розташованих на них об’єктів нерухомості, а також має перевірятися в межах юридичного аудиту нерухомого майна загалом.

Додаткові примітки

Для отримання додаткової інформації, будь ласка, звертайтеся до керуючого партнера Миколи Стеценка, старшого партнера Костянтина Лікарчука та керуючої юристки Інни Ербелідзе, або за телефоном +380 44 591-3355, або електронною поштою.

Автори

MYKOLA STETSENKO

Managing Partner

[email protected]

KOSTIANTYN LIKARCHUK

Senior Partner

[email protected]

INNA ERBELIDZE

Managing Associate

[email protected]

Опубліковано 08.07.2026

Підписатися на новини
Назад
Результати: