ЗАКОНОПРОЕКТ №2493: КЛЮЧОВІ НОВАЦІЇ

Наприкінці минулого року у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт Закону №2493 від 25 листопада 2019 року “Про акціонерні товариства”, яким у новій редакції викладено чинний закон про акціонерні товариства. Крім цього, проєкт Закону передбачає внесення змін до низки нормативно-правових актів, серед яких Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, закони України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, “Про цінні папери та фондовий ринок” та “Про депозитарну систему України”.

У пояснювальній записці зазначено, що законопроєкт розроблено з метою забезпечення виконання зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а запропоновані зміни спрямовані на підвищення рівня корпоративного управління в господарських товариствах відповідно до європейських практик і стандартів, що сприятиме захисту прав інвесторів та розширенню можливостей для залучення капіталу.

Ми спробували перевірити, чи відповідає зміст законопроєкту заявленій меті, та пропонуємо детальніше розглянути ключові новації, які він містить.

Однорівнева система корпоративного управління

Наразі українським законодавством передбачено виключно дворівневу систему корпоративного управління акціонерними товариствами. Законопроєкт пропонує дозволити компаніям самостійно обирати модель корпоративного управління – однорівневу або дворівневу. Можливість вибору однорівневого чи дворівневого борду існує у таких країнах Європейського Союзу, як Франція, Бельгія та Нідерланди.

Ключовою відмінністю однорівненої системи корпоративного управління є те, що органами управління акціонерним товариством є загальні збори та рада директорів. При цьому, до складу ради директорів входитимуть як виконавчі, так і невиконавчі директори, частина з яких може бути незалежними членами ради директорів. Проєкт закону також передбачає можливість формування одноосібного виконавчого органу у приватних акціонерних товариствах, у яких кількість акціонерів не перевищує 10 осіб. Варто зауважити, що згідно з поточною редакцією законопроєкту, однорівнева структура управління не може бути запроваджена в акціонерних товариствах, що становлять суспільний інтерес.

Особливістю однорівневого борду є поєднання функцій контролю та управління за діяльністю акціонерного товариства у єдиному колегіальному органі – раді директорів. Перевагами запровадження такої системи є оптимізація управління завдяки більш оперативній процедурі прийняття рішень виконавчим органом. Крім цього, члени виконавчого органу матимуть постійний і безперешкодний доступ до інформації щодо господарської діяльності товариства, а участь в операційній діяльності компанії сприятиме кращому розумінню особливостей ведення бізнесу і подальшому прийняттю рішень. Не менш важливим фактором є зниження адміністративних витрат на управління.

У той же час на практиці не усі переваги однорівневого борду працюють так як в теорії. Наприклад, невиконавчі (незалежні) директори приймають рішення на основі інформації та звітів від виконавчих директорів компанії, тому їх обізнаність щодо господарської діяльності залежить від того, наскільки неупереджено та повно виконавчі директори надають таку інформацію.

Крім цього, поєднання функцій управління та контролю в одному органі може призвести до ускладнення процедури моніторингу за виконанням таких рішень директорами. Навіть розподіл членів борду на виконавчих та незалежних директорів не є запорукою швидкого виконання рішень. Адже таке розмежування не виключає ризик виникнення проблеми персональної взаємодії між виконавчими директорами як управлінцями та невиконавчими директорами як контролерами. Вважаємо, що чіткий розподіл функціональних обов’язків кожного директора може обмежити цей ризик.

Проведення загальних зборів із застосуванням електронного голосування

Чинна редакція Закону України “Про акціонерні товариства” містить норму щодо проведення загальних зборів акціонерів шляхом заочного голосування (опитування), але його практичне застосування є майже неможливим.

У законопроєкті запропоновано запровадити електронні загальні збори, а саме електронне голосування, що дозволить зменшити час та спростити процедуру для прийняття рішення загальними зборами акціонерного товариства. Електронні та традиційні загальні збори будуть проводитися через авторизовану електронну систему – програмно-технічний комплекс Центрального депозитарію.

Також пропонується скорочена процедура скликання позачергових загальних зборів, але за дотриманням двох умов:

акціонери мають бути повідомлені про проведення загальних зборів не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення; та
проведення таких позачергових загальних зборів може відбуватись тільки шляхом електронного голосування.

Підвищення відповідальності посадових осіб акціонерного товариства

У новій редакції закону будуть прямо закріплені фідуціарні обов’язки директорів – діяти в інтересах компанії та її акціонерів (duty of loyalty), і з розумним ступенем обачності, професійності та старанності (duty of care).

Також законопроєкт передбачає запровадження відповідальності посадових осіб акціонерного товариства та механізм відшкодування збитків. Якщо певне рішення приймалося колегіально наглядовою радою або радою директорів, то всі, хто голосував “за” прийняття такого рішення, несуть солідарну відповідальність.

Відшкодування збитків, що виникли внаслідок вчинення дій не в інтересах товариства при вчиненні правочину із заінтересованістю здійснюватиметься за рішенням суду. У такому разі посадова особа додатково повертатиме товариству кошти у сумі, яка дорівнює прибутку, отриманому такою посадовою особою прямо або опосередковано за таким правочином до того, як правочин судом було визнано недійсним. Крім цього, передбачається закріплення можливості дострокового припинення повноважень посадових осіб акціонерного товариства у разі завдання такими особами збитків товариству.

Реорганізація акціонерного товариства

Сьогодні реорганізація акціонерного товариства є тривалою та бюрократичною процедурою. Відповідно до чинного Закону України “Про акціонерні товариства” процедура злиття, наприклад, передбачає, що Товариство А та Товариство Б окремо проводять декілька загальних зборів, на яких затверджується рішення про припинення товариств шляхом злиття, передавальний акт, договір про злиття акціонерних товариств тощо, а потім проводяться спільні загальні збори акціонерного товариства-правонаступника.

Законопроєкт включає положення щодо суттєво спрощеної процедури реорганізації товариства, під час якої ключову роль будуть відігравати наглядові ради компаній, які будуть готувати детальні плани реорганізації для затвердження загальними зборами.

У той же час, буде введено заборону на злиття акціонерного товариства з іншими товариствами, окрім як з іншим акціонерним товариством. Розробники законопроєкту стверджують, що таке обмеження дозволить унеможливити настання випадків приєднання до акціонерних товариств проблемних компаній, які розмивають частки акціонерів. Виключення буде становити лише злиття із дочірнім товариством.

Висновки

Новації, які містяться у законопроєкті, свідчать про поступову гармонізацію національного законодавства з правом Європейського Союзу. Із аналізу цих положень, вбачається, що нововведення покращать корпоративне управління, нададуть більше комфорту для розвитку бізнесу і сприятимуть захисту прав інвесторів.