УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВА СУТТЄВО МОДЕРНІЗОВАНО

Верховна Рада Україна прийняла в цілому законопроєкт від 25 листопада 2019 року № 2493 “Про акціонерні товариства” (“Проєкт”). Проєкт покликаний привести у відповідність регулювання діяльності акціонерних товариств (“АТ”) зі стандартами Європейського Союзу щодо корпоративного управління.

Можливість вибору структури управління

Чинний Закон України “Про акціонерні товариства” (“Закон”) передбачає обов’язкове створення наглядової ради для публічних АТ та приватних АТ, в яких більше 10 акціонерів. На зміну цього, Проєкт надає можливість АТ обрати однорівневу або дворівневу структуру управління:

• однорівнева структура включає загальні збори та раду директорів. При цьому, до складу ради директорів входять виконавчі та можуть входити невиконавчі директори. Виконавчий директор безпосередньо здійснює управління поточною діяльністю АТ, у той час як невиконавчий директор – функції нагляду та контролю;
• дворівневу структуру управління складають загальні збори, наглядова рада (що контролює роботу виконавчого органу) та виконавчий орган (що здійснює управління поточною діяльністю АТ).

АТ може прийняти рішення про перехід на однорівневу або дворівневу структуру управління у будь-який час.

Фідуціарні обов’язки посадових осіб

Проєкт підвищує стандарти відповідальності посадових осіб АТ:

• посадові особи повинні діяти в інтересах АТ, добросовісно та розумно, ухвалювати незалежні рішення задля досягнення успішних результатів діяльності АТ;
• якщо чисті активи становлять менше 50 відсотків від розміру статутного капіталу АТ, посадові особи повинні вживати заходів для покращення фінансового стану АТ або скликати загальні збори для вирішення питання про зменшення статутного капіталу АТ або його ліквідацію. У випадку, якщо посадові особи не вживають відповідних заходів, вони несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями АТ.

Електронне голосування

Проєкт враховує актуальність модернізації корпоративних відносин та надає акціонерам право брати участь у загальних зборах через електронну систему таким чином:

• повідомлення про проведення загальних зборів, реєстрація та ідентифікація акціонерів, голосування, а також підрахунок голосів тепер також можливо здійснити у електронній системі;
• для того, щоб взяти участь у електронних загальних зборах, акціонер повинен мати електронний підпис або інший засіб електронної ідентифікації, встановлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
• протокол за результатами проведення загальних зборів у електронній формі засвідчується Центральним депозитарієм та підписується уповноваженою АТ особою.

Корпоративний договір

Проєкт дає відповідь на деякі питання, що виникали під час укладення корпоративних договорів:

• корпоративний договір може бути як оплатним, так і безоплатним;
• сторонами корпоративного договору можуть бути, крім акціонерів, відповідне АТ та треті особи;
• якщо сторона укладає договір на порушення корпоративного договору, а інша сторона за договором знала або мала знати про таке порушення, такий договір вважається нікчемним.

Видача та наслідки порушення безвідкличної довіреності

Проєкт прямо перебачає, що безвідклична довіреність може видаватися з метою виконання або забезпечення зобов’язань за договором застави акцій.

Також, Проєктом визначено, що у випадку порушення прав та інтересів довірителя, представник на вимогу такого довірителя повинен припинити користуватись безвідкличною довіреністю та відмовитись від неї. У разі виникнення спору, така безвідклична довіреність може бути скасована у судовому порядку.

Обмеження для підконтрольних АТ компаній

Проєкт передбачає ряд обмежень для компаній, що перебувають під контролем АТ. Зокрема, такі юридичні особи не можуть:

• придбавати акції АТ;
• надавати позику для придбання акцій АТ; та
• надавати поруку чи гарантію за позиками або кредитами, які надає третя особа для придбання акцій АТ.

Обмеження щодо виплати дивідендів

Проєкт доповнює перелік випадків, у разі яких АТ не має право виплачувати дивіденди. Тепер така заборона діє також у разі, якщо майна АТ недостатньо або за результатами прийняття такого рішення стане недостатньо для задоволення вимог кредиторів АТ. У разі порушення таких вимог, дивіденди підлягають поверненню у судовому порядку.

Компетенція загальних зборів

Проєкт закріплює принцип невтручання органами управління АТ у діяльність інших органів. За загальним правилом, загальні збори акціонерів не можуть приймати рішення з питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради або ради директорів (крім випадків, коли інше прямо передбачено статутом АТ). У той же час, наглядова рада або рада директорів має право за власною ініціативою включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, що належить до виключної компетенції відповідного органу.

Зміни в діяльності ТОВ

Крім змін до регулювання діяльності АТ, Проєкт передбачає ряд нововведень для товариств з обмеженою відповідальністю (“ТОВ”):

• за рішенням учасників, Центральний депозитарій може обліковувати частки учасників ТОВ. У такому разі, ТОВ може здійснювати виплату дивідендів через облікову систему часток, а також проводити загальні збори із застосуванням електронної облікової системи;
• подібно до АТ, передбачена можливість укладення оплатного та безоплатного корпоративного договору;
• звернення стягнення на частку можливо здійснити у позасудовому порядку у спосіб, передбачений договором застави частки відповідно до вимог, встановлених у Законі України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”;
• безвідклична довіреність також може видаватися з метою виконання зобов’язань заставодавця з передачі частки у статутному капіталі ТОВ;
• статут ТОВ може включати положення, відповідно до якого, учасник, частка якого становить 50 або більше відсотків, може вийти з ТОВ без згоди інших учасників;
• аналогічно з АТ, до виконавчого органу ТОВ (ради директорів) можуть обиратись виконавчі та невиконавчі директори.