Окрім модернізації порядку корпоративного управління в акціонерних товариствах (“АТ”), нова редакція Закону України “Про акціонерні товариства” (“Закон”) також вносить часткові зміни до порядку корпоративного управління у товариствах з обмеженою відповідальністю (“ТОВ”).

Однак Закон вносить такі зміни у незвичний спосіб, зокрема:

Замість опису моделей корпоративного управління ТОВ у Законі України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” (“Закон про ТОВ”), Закон змінює статтю Цивільного кодексу України (“ЦКУ”), яка регулює структуру управління АТ, зазначивши, що її положення застосовуються до ТОВ за аналогією.
У свою чергу, ЦКУ закріплює дві моделі корпоративного управління в АТ (а, відповідно, і ТОВ):
- однорівневу, до якої входять загальні збори та рада директорів, та
- дворівневу, до якої входять загальні збори, наглядова рада та виконавчий орган.

Основні переваги та недоліки таких моделей ми аналізували у нашій попередній публікації.

Найголовніше, безпосередньо до Закону про ТОВ Закон вносить лише точкові зміни стосовно виконавчого органу ТОВ та його членів. Зокрема, у Законі про ТОВ (зі змінами, внесеними Законом):
стаття 28 передбачає, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган;
стаття 31 встановлює, що загальні збори учасників скликаються, серед іншого, з ініціативи виконавчого органу товариства, або на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства. Таким чином, у цій статті Закон про ТОВ розмежовує виконавчий орган та раду директорів;
згідно зі статтею 39, яка безпосередньо регулює порядок створення та діяльність виконавчого органу ТОВ, статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, при цьому назвою колегіального виконавчого органу є “дирекція”, а його голови – “генеральний директор”, якщо статутом не передбачені інші назви. У цій статті Закон про ТОВ прямо не передбачає можливість створення ради директорів у разі обрання однорівневої структури корпоративного управління; та
при цьому, стаття 39-1 визначає, що у разі утворення колегіального виконавчого органу до його складу можуть обиратися виконавчі або невиконавчі директори; невиконавчий член колегіального виконавчого органу – ради директорів – це фізична особа, яка обрана членом ради директорів товариства та здійснює функції нагляду, управління ризиками та контролю за діяльністю виконавчих директорів та товариства в цілому. Тільки ці положення мінімально регулюють порядок діяльності ради директорів ТОВ, водночас вказуючи, що рада директорів все ж є виконавчим органом товариства. Додатково, це положення визначає невиконавчого директора саме як члена ради директорів, що не корелюється зі статтею 39, яка надає можливість обрати будь-яку назву колегіального виконавчого органу у статуті ТОВ.

Таким чином, Закон вносить зміни до ЦКУ, застосувавши порядок корпоративного управління АТ до ТОВ за аналогією, однак прямо не передбачає в спеціальному Законі про ТОВ можливість обрання однорівневої чи дворівневої структури корпоративного управління та не регулює їх особливості, а лише встановлює можливість призначення виконавчих та невиконавчих директорів до колективного виконавчого органу ТОВ.

Враховуючи вищенаведене, ми вважаємо, що необхідно внести відповідні законодавчі зміни до Закону про ТОВ, чітко визначивши та розмежувавши різні моделі корпоративного управління, як це зроблено щодо АТ. До внесення таких змін, користуючись певною диспозитивністю Закону про ТОВ, рекомендуємо детально визначати склад та порядок діяльності органів ТОВ (з чітким розподілом їх компетенції) у статутах ТОВ.

AVELLUM надає послуги з розробки моделі корпоративного управління, підготовки та оновлення статутів ТОВ, зокрема, з урахуванням останніх змін до Закону про ТОВ та побажань власників бізнесу. За більш детальною консультацією звертайтесь до партнерів AVELLUM – Миколи Стеценка та Юрія Нечаєва.