Команда AVELLUM долучилась до підговки amici curiae brief за запитом Верховного Суду

Члени арбітражної практики AVELLUM у складі робочої групи Української Арбітражної Асоціації взяли участь у написанні та подачі до Великої Палати Верховного Суду (“ВП ВС”) висновку незалежних експертів (“Висновок amici curiae”) щодо питання поширення чинності арбітражного застереження, викладеного у контракті, на спір за участю особи, яка не підписувала цей контракт, однак набула прав та обов’язків його сторони. Висновок було підготовлено за запитом ВП ВС для сприяння розгляду справи № 910/3208/22 між Березанським переробним заводом (“Завод”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Грейн Пауер” (“Товариство”).  З повним текстом висновку можна ознайомитись за посиланням.

Відповідно до обставин справи між Заводом як продавцем і компанією Orsett Trading SA (“Компанія”) як покупцем було укладено контракт про поставку товару. Контракт передбачав, що будь-які спори, які виникають із нього, підлягають вирішенню в арбітражі згідно з Арбітражними правилами Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA Arbitration Rules Nо. 125). Згодом Завод, Компанія і Товариство уклали додаткову угоду до контракту, відповідно до якої Товариство прийняло на себе всі зобов’язання покупця, що витікають з контракту.

Суд першої інстанції залишив позов Заводу без розгляду, встановивши, що сторони контракту з урахуванням додаткової угоди уклали арбітражне застереження. Натомість апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції, вказавши, що додаткова угода до контракту є окремим договором, який не містить арбітражного застереження.

Ураховуючи Висновок amici curiae, ВП ВС зазначила, що спір, який виник із приватноправових відносин з іноземним елементом між юридичними особами, зареєстрованими в Україні, може бути переданий на вирішення іноземного арбітражу за положеннями Конвенції ООН про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (“Конвенція”), законів України “Про міжнародне приватне право” та “Про міжнародний комерційний арбітраж”.

Крім того, ВП ВС звернула увагу на статтю ІІ Конвенції, яка покладає на кожну Договірну Державу обов’язок визнавати письмову угоду, за якою сторони зобов’язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з будь-якими конкретними договірними чи іншими правовідносинами, об’єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Суд Договірної Держави, якщо до нього надходить позов із питання, щодо якого сторони уклали угоду, повинен, на прохання однієї із сторін, направити сторони до арбітражу, якщо не встановить, що згадана угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

З урахуванням викладеного ВП ВС дійшла висновку, що дія арбітражного застереження у договорі поширюється і на правовідносини за цим договором за участю іншої особи, яка вступила в ці правовідносини як сторона, за умови, що сторони не припиняли дію арбітражної угоди, не позбавляли її обов’язкової сили для такої сторони.

ВП ВС погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що спір у цій справі має бути переданий на вирішення арбітражу, що є підставою для залишення позову без розгляду.

З повним текстом постанови ВП ВС від 1 листопада 2023 року у справі № 910/3208/22 можна ознайомитись за посиланням.

Ця справа є важливою як з точки зору складних правових питань, пов’язаних із міжнародним арбітражем, які у ній розглядалися, так і через те, що Верховний Суд вперше у свої практиці звернувся до інструменту amici curiae, поширеного у іноземних та міжнародних судах. Команда AVELLUM була рада долучитися до цього проєкту, який є важливим вкладом у підвищення привабливості України як про-арбітражної юрисдикції.