Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” № 361-IX від 6 грудня 2019 року (“Закон”) набрав чинності 28 квітня 2020 року.
Цей Закон передбачає новий підхід до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності українських компаній.
Дотепер українські підприємства не могли виконувати ці вимоги з огляду на відсутність відповідного регулювання. Однак 19 березня 2021 року Міністерство фінансів України затвердило Наказ “Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності” № 163 (“Наказ”), що дозволило усунути цю прогалину у законодавстві. Наказ набрав чинності 11 липня 2021 року.
Яку інформацію слід розкривати?
Кожна українська компанія має подавати таку додаткову документацію/інформацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (“Єдиний реєстр”):
- інформація про її кінцевого бенефіціарного власника (або кінцевих бенефіціарних власників)
- структура власності
- документи, що підтверджують точність її структури власності. Залежно від юрисдикції кожної відповідної компанії може вимагатися витяг з торговельного реєстру у країні її місцезнаходження або свідоцтво про повноваження посадових осіб
- нотаріально засвідчена копія паспорта кінцевого бенефіціарного власника (за винятком випадків якщо кінцевий бенефіціарний власник має паспорт у формі ID-картки або посвідку на постійне проживання)
Коли слід розкривати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника і структурі власності?
Кожна українська компанія має розкривати таку інформацію:
- під час її державної реєстрації (для нових компаній)
- під час проведення перших реєстраційних дій після дати набрання чинності Наказу
- у будь-якому випадку до 11 жовтня 2021 року (для всіх компаній)
Кожна українська компанія має також оновлювати розкриту інформацію:
- протягом 30 днів після дати внесення змін до структури власності компанії
- щороку – протягом 14 календарних днів з дати державної реєстрації компанії
Невиконання таких вимог може призвести до накладення штрафу на посадових осіб компанії розміром до 51 000 гривень (приблизно 1 575 євро). Також зрозуміло, що віднині буде неможливо здійснити будь-яку реєстраційну дію без надання інформації або документів, зазначених вище.
Що це означає для бізнесу?
Для компаній, які мають складну корпоративну структуру, такі зобов’язання щодо розкриття інформації створюють додатковий тягар щодо збору численних документів з різних юрисдикцій. Тому доцільно розпочинати збір необхідної документації вже на цьому етапі.
Всі компанії повинні будуть слідкувати за змінами у їхній корпоративній структурі для дотримання вимог щодо оновлення інформації у Державному реєстрі.
Корпоративні секретарі, особливо у випадку якщо вони мають справу з декількома українськими компаніями (наприклад, в межах групи), повинні створити відповідний графік з метою дотримання зобов’язань щодо розкриття інформації на щорічній основі.
Ми триматимемо вас в курсі всіх останніх новин з цього питання.
