ОРГАНІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Правові новини

ОРГАНІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

15 березня 2022 року було прийнято Закон України № 2136-IX “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” (“Закон 2136”).
Закон 2136 мав на меті визначити особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12 травня 2015 року № 389-VIII. Проте перші місяці застосування норм Закону 2136 виявили наявність у ньому низки колізій і прогалин. Задля їхнього усунення 1 липня 2022 року було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” від 01.07.2022 № 2352-IX (“Закон”).
Закон набув чинності 19 липня 2022 року. Закон, серед іншого, містить такі ключові зміни, що стосуються регулювання трудових відносин під час дії воєнного стану:

Збереження заробітку працівникам, які проходять військову службу

Відтепер роботодавець не зобов’язаний виплачувати середній заробіток працівникам, які проходять військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. За роботодавцем залишається обов’язок лише збереження місця роботи та посади такого працівника.

Призупинення дії трудових договорів

Закон врегулював процедуру призупинення дії трудових договорів. Зокрема, якщо сторони трудового договору у зв’язку із збройною агресією проти України не можуть виконувати свої обов’язки за трудовим договором, роботодавець може оформити наказ про призупинення дії такого договору на час воєнного стану за погодженням з військово-цивільною адміністрацією.

У разі незгоди працівника із таким наказом, працівник або профспілка за дорученням працівника може оскаржити відповідний наказ до Держпраці, який, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису. Такий припис може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Припинення трудових відносин

Законодавець додав нові підстави для звільнення, а саме:

  • смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
  • смерть працівника або визнання його судом безвісті відсутнім чи померлим;
  • відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності протягом чотирьох місяців поспіль; а також
  • неможливість забезпечувати їм умови праці, внаслідок знищення підприємства, його майна або інших засобів праці в результаті бойових дій. Строк повідомлення працівника та первинної профспілкової організації про подальше вивільнення за цією підставою становить десять календарних днів. При цьому звільнення за цією підставою можливе, якщо перевести працівника за його згодою на іншу роботу є неможливим. Працівник, звільнений за цієї підстави, матиме переважне право поновлення на роботі протягом року у разі найму працівників аналогічної кваліфікації.

Розрахунки при звільненні

Відтепер встановлюється обмеження на можливість компенсувати працівникові невиплачені суми при звільненні. Якщо роботодавець зі своєї вини вчасно не розрахувався з працівником при звільненні, то працівник може вимагати виплатити йому середній заробіток за весь час затримки, але не більш, ніж за пів року.

Електронна комунікація з працівниками

На час воєнного або надзвичайного стану роботодавець може вести комунікацію з працівниками, зокрема повідомляти про прийняті накази або розпорядження, в електронній формі. Проте, така комунікація повинна здійснюватися із обов’язковим накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису.

Особливості регулювання відпусток

На час воєнного стану щорічна основна відпустка не може перевищувати 24 дні. Решта днів відпустки, на які працівник може претендувати, включно з відпусткою за попередні роки, переносяться на період після закінчення дії воєнного стану. Компенсація за таку невикористану відпустку може бути виплачена при звільненні.

Законотворці також спростили порядок виплати зарплати перед початком відпустки. На відміну від імперативної норми про виплату не пізніше ніж за три дні перед початком відпустки, наразі це питання вирішується на розсуд сторін. Проте така виплата повинна бути здійснена не пізніше останнього дня перед фактичним початком відпустки.

Ми триматимемо вас в курсі справ та повідомлятимемо про подальші оновлення законодавства в сфері регулювання трудових відносин.

Пов'язані практики

Опубліковано 20.07.2022

Підписатися на новини
Назад
Результати: