РАДІ – НАГЛЯДАТИ. ПРИНЦИПИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Всі матеріали

РАДІ – НАГЛЯДАТИ. ПРИНЦИПИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Підхід до організації корпоративного управління на державних підприємствах є завжди актуальним питанням, яке активно обговорюється на різних рівнях. Звільнення голови правління та членів наглядової ради Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у квітні цього року лише пожвавило дискусію щодо позиції держави та необхідності реформ у зазначеній сфері. Крім питання економічної ефективності, велику роль у цій дискусії відіграють також внутрішньополітичні та зовнішньополітичні фактори, адже «корпоративна» реформа є частиною зобов’язань України перед міжнародними фінансовими партнерами та навіть слугує предметом переговорів з американськими та європейськими дипломатами на найвищому рівні.

Особлива важливість корпоративного управління

Установлення високих стандартів корпоративного управління на державних підприємствах є не лише прерогативою держави як акціонера, а й виконанням її прямих обов’язків щодо громадян, які держава взяла на себе в ключових сферах: енергетиці, залізничних перевезеннях, поштовому сполученні тощо. Якісне корпоративне управління на державних підприємствах дає змогу:

— підвищити ефективність і прозорість діяльності підприємства;

— покращити економічні та фінансові показники підприємства;

— мінімізувати збитки для держави, яка змушена платити за неефективну роботу підприємств;

— залучати додаткове зовнішнє фінансування для розбудови бізнесу на кращих умовах;

— стимулювати приватні інвестиції в суміжні галузі та пожвавлювати конкуренцію.

Тимчасом як у країнах Західної Європи та Сполучених Штатах Америки корпоративне управління як окрема категорія — явище не нове, в Україні воно тільки починає зароджуватися. Так, у рекомендаціях щодо корпоративного управління Великої Британії, які було опубліковано ще у 1992 році Комітетом Кедбері (Cadbury Report), визначено корпоративне управління як «систему управління та контролю над компанією, за якої рада директорів відповідає за управління компанією, а роль акціонерів полягає в тому, щоб призначати директорів та аудиторів і стежити, щоб управління компанією здійснювалося належним чином». В Україні Кодекс корпоративного управління (Кодекс) було затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у березні 2020 року для впровадження акціонерними товариствами. В основу Кодексу лягли Принципи корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). У січні 2021 року Міністерство фінансів України затвердило відповідний кодекс корпоративного управління Національної енергетичної компанії «Укренерго», який став першим в Україні прикладом такої імплементації. Так, Кодекс визначає вимоги до корпоративної етики для менеджменту, до аудиту, системи контролю та управління ризиками.

Потреба у врегулюванні корпоративних відносин пов’язана з явищем, яке в доктрині права називають agency problem. Це поняття описує ситуацію, коли менеджмент, який краще обізнаний в операційних питаннях компанії, може використовувати таку інформацію для досягнення власних цілей, а не діяти в інтересах компанії. Для державних підприємств agency problem особливо характерна, оскільки для держави, яка є акціонером компанії, функція управління бізнесом є аж ніяк не ключовою. І здійснення ефективного контролю над тисячами державних підприємств та їх менеджментом є практично неможливим. Саме ефективне корпоративне управління і є відповіддю на agency problem. Крім того, в контексті державних підприємств покращення корпоративного управління — це хороша альтернатива їх приватизації, особливо в стратегічних сферах, де держава хоче зберегти контроль. Варіантом вирішення agency problem стало створення наглядових рад у державних унітарних підприємствах та в господарських товариствах, у статутному капіталі яких понад 50 % акцій належать державі. Такий крок був покликаний вберегти компанії від політичних впливів.

Іншим важливим аспектом є необхідність врегулювання фідуціарних обов’язків (fiduciary duties) менеджменту і членів наглядової ради перед підприємством. У правових системах країн англо­американської системи права, насамперед у Великій Британії та США, до фідуціарних обов’язків належать обов’язок проявляти лояльність до компанії (duty of loyalty) та обов’язок дбати про інтереси компанії (duty of care). Також виокремлюють обов’язок діяти добросовісно (in good faith). Хоча певні елементи фідуціарних обов’язків можна знайти в корпоративному законодавстві України, сам термін «фідуціарні обов’язки» використовується лише в Кодексі.

Нова реформа: чого чекати?

15 липня 2021 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроєкт № 5593­д (законопроєкт), автори якого декларують мету вдосконалити корпоративне управління в державних підприємствах. Серед змін, які пропонуються законопроєктом, можна виокремити такі:

— закріплюються фідуціарні обов’язки керівника, членів виконавчого органу та наглядової ради перед підприємством (зміни до статті 65 Господарського кодексу (ГК) України, статті 92 Цивільного кодексу України та доповнення його статтею 921), зокрема обов’язок бути поінформованим у процесі прийняття рішень та обов’язок діяти з розумним ступенем обачності, професійності та старанності;

— розширюються повноваження наглядових рад і деталізуються вимоги до її членів. Передбачено, що наглядова рада складатиметься щонайменше з п’яти і щонайбільше з одинадцяти осіб, члени наглядової ради призначатимуться на три роки та можуть бути призначені на новий строк. Крім того, прописуються випадки дострокового припинення повноважень членів наглядової ради. Водночас Кабінет Міністрів України оцінюватиме діяльність наглядової ради;

— затвердження фінансових та інвестиційних планів підприємства та стратегій розвитку відбуватиметься за рішенням наглядової ради (статті 75 та 89 ГК України);

— призначення та звільнення з посад керівників державних підприємств здійснюватиметься за рішенням наглядової ради, а Кабінет Міністрів України лише погоджуватиме таке рішення. Наглядова рада також визначатиме розмір заробітних плат і премій керівників;

— рішення про розмір виплати річних дивідендів державі прийматиме наглядова рада. Водночас Кабінет Міністрів України повинен буде розробити дивідендну політику;

— передбачається можливість для підприємств залучати внутрішні довгострокові та зовнішні кредити на суму, що становить 5 % або більше від їхніх активів, без погодження з відповідним органом державної влади (статті 67 та 388 ГК України).

Як бачимо, в законопроєкті передусім задекларовано мету позбавити державні підприємства впливу політичних інтересів та розширити коло процесів, які підприємство може здійснювати без погодження з урядом, що має посприяти підвищенню ефективності бізнес­процесів. Позитивним є пропозиція щодо впровадження фідуціарних обов’язків менеджменту та наглядової ради, що збільшить і внормує відповідальність керівництва. Ключовим нововведенням є підвищення ролі наглядових рад у частині призначення керівництва, затвердження фінансових та інвестиційних планів, виплати дивідендів. Таким чином, наглядові ради переберуть значну частину функцій, які до цього часу виконував Кабінет Міністрів України. Розширення ролі наглядових рад, на думку міжнародних партнерів, є позитивним і відповідає Принципам корпоративного управління ОЕСР. Водночас варто пам’ятати, що не всі наявні наглядові ради державних підприємств продемонстрували високу ефективність. Отже, законопроєктом запропоновано низку позитивних змін, які справді потрібні державним підприємствам. Проте необхідно моніторити, як ці нововведення буде втілено на практиці та яких змін зазнає законопроєкт під час подальшого доопрацювання.

Опубліковано 17.08.2021

AVELLUM консультувала Міністерство фінансів України щодо залучення експортного кредиту від Уряду Франції

AVELLUM виступила юридичним радником Міністерства фінансів України з питань українського права у зв’язку з наданням експортного кредиту на суму 37,6 млн євро відповідно до Рамкової угоди між Урядами України та Франції. Кошти будуть спрямовані на закупівлю рейок у французького виробника Saarstahl-Rail для Укрзалізниці.Цей кредит є вагомим внеском Франції у відновлення критично важливої інфраструктури України. Гліб […]

Опубліковано 01.03.2024

Антимонопольний комітет України вніс зміни до положення про концентрацію

Антимонопольний комітет України (“АМКУ”) вніс зміни до Положення про порядок розгляду заяв та справ про концентрацію суб’єктів господарювання (“Положення про концентрацію”). Цей крок є частиною значної реформи українського антимонопольного законодавства. Нижче ми наводимо короткий огляд основних змін в українському антимонопольному законодавстві, зумовлених антимонопольною реформою та змінами до Положення про концентрацію. 1. Вартісні показники Вартісні показники, […]

Опубліковано 28.02.2024
Підписатися на новини
Назад
Результати: