Нещодавно Кабінет Міністрів затвердив перелік підприємств, які не можуть бути приватизовані або можуть, але частково. Наприклад, 100% державний контроль залишається над «Енергоатомом», «Укргідроенерго», «Укренерго», ДП «Антонов». Частина корпоративних прав, що належать Україні, повинна бути не менше 50% плюс одна акція в НАК «Нафтогаз України», «Укртрансгаз», «Укргазвидобування», «Магістральні газопроводи України», «Чорноморнафтогаз», «Укртранснафта», «Артем», «Укрпошта», «Укрзалізниця». Яким чином можна вирішити долю цих підприємств, аби вони не були «каменем на шиї» у держави, спеціально для Mind розмірковує Микола Стеценко, співкеруючий партнер юридичної фірми AVELLUM.
Які є можливості для позитивних змін?
Головне не те, що мінімум 50% + 1 акція цих підприємств залишаться у власності держави, а те, що інша частина – 49% акцій – може бути приватизована в майбутньому. На мій погляд – це чудова можливість поступово підготувати і вивести ці підприємства на українські фондові ринки. Іншими словами, провести IPO цих підприємств в Україні.
IPO стратегічних українських підприємств призведе до досягнення трьох цілей:
1. Акції таких підприємств будуть запропоновані для купівлі на українських фондових біржах, у тому числі для громадян України. Успішних прикладів в інших країнах є багато: ціла низка компаній в 1980-і роки у Великобританії, банки і телеком-оператори у Франції, залізниця в Японії, гірничорудні компанії в Казахстані.
2. Це пожвавить український фондовий ринок і сприятиме його розвитку. Не секрет, що на сьогодні ринку акцій в нашій країні практично не існує. Держава покаже приклад і стане лідером у виведенні українських підприємств на фондові біржі. Це підштовхне приватні компанії пробувати свої сили, виходити в Україні на біржу і випускати свої акції.
3. Розвиток фондового ринку є ключовим фактором для розвитку приватної пенсійної системи в Україні. Акції є ліквідними цінними паперами, в які пенсійні фонди охоче будуть інвестувати для балансування своїх вкладів в більш консервативні цінні папери (депозитні сертифікати або облігації).
Як розвивати фондовий ринок?
Якщо подивитися на перелік підприємств, які не підлягають приватизації повністю або частково, то ми побачимо дуже цікаві компанії, які чудово підходять на роль флагманів або так званих Blue Chips української біржі. Термін «Blue Chip» або «Блакитна Фішка» був запозичений з покеру, де найбільшу вартість мають фішки саме цього кольору.
Так от, Blue Chips, у даному випадку – це підприємства в сфері видобутку і транспортування газу, підприємства, що займаються виробництвом та транспортуванням електроенергії, великі підприємства важкої промисловості і оборонно-промислового комплексу. Звичайно, підприємства стратегічного військового призначення для цілей виходу на IPO не підходять, але є ще «Укрпошта», «Укрзалізниця» і «Укрнафта». Вони, а також «Укргазвидобування», «Укртрансгаз», «Укртранснафта», можливо, сам «Нафтогаз України» – найкращі кандидати для того, щоб стати фактором розвитку всього фондового ринку нашої країни.
Якими є можливі ризики та як їх подолати?
Серед можливих ризиків – конфлікт приватного капіталу та державних інтересів. Безумовно, зберігши за собою контрольний пакет акцій, держава намагатиметься впливати на стратегію і діяльність кожного з цих підприємств. При цьому чиновники повинні розуміти, що публічною компанією повинен керувати незалежний менеджмент і наглядова рада. Це дилема, з якою стикається держава вже зараз в тому ж «Нафтогазі». Подолати це можна тільки вольовим рішенням держави про введення і підтримання кращих стандартів корпоративного управління в кожній з цих компаній.
З іншого боку, через те, що ці підприємства мають стратегічний характер, за допомогою наглядової ради і своїх представників у ній, держава зможе контролювати виконання підприємством стратегічних завдань і забезпечувати збереження національної безпеки. Більш того, саме для цих підприємств IPO є ідеальним виходом, тому що серед приватних інвесторів не буде стратегічного інвестора, який би мав істотний вплив на діяльність компанії.
Нарешті, на відміну від спільних підприємств між приватними інвесторами та державою в минулому, IPO стратегічних підприємств не матиме ризиків якихось кулуарних домовленостей, непублічних акціонерних угод, що призводять до переходу фактичного контролю над державною компанією в приватні руки. В даному випадку, захисним механізмом стане саме публічність і прозорість компанії, яка провела IPO.
У підсумку висловлю сподівання, що уряд, зробивши перший крок і закріпивши 50% + 1 акцію за державою, зробить і другий, почавши підготовку ключових компаній для потенційної часткової приватизації шляхом IPO. Це буде відповідати кращим практикам наших східноєвропейських сусідів, які успішно вивели свої підприємства на фондові ринки Східної Європи.
Поділитися:
Опубліковано 27.01.2020
