Українські компанії, що отримують державне фінансування або пільги (“субсидіювання”) та водночас здійснюють діяльність на території Європейського Союзу, можуть потрапити під дію нового механізму контролю за іноземними субсидіями, запровадженого Регламентом 2022/2560 Європейського Парламенту та Комісії про іноземні субсидії, що спотворюють внутрішній ринок (“Регламент ”).
Основною метою Регламенту є попередження спотворенню конкуренції між учасниками ринку, один з яких отримує субсидіювання від країни ‒ не члена ЄС, внаслідок чого такий учасник теоретично може отримати неправомірну перевагу над конкурентом. Варто зазначити, що в ЄС вже діє механізм контролю за субсидіями, що надаються державами-членами в рамках програм державної допомоги. Тож новий Регламент стосуються виключно іноземних субсидій, що надаються “третіми” країнами.
Будь ласка, читайте розгорнутий огляд запроваджених змін щодо іноземних субсидій в контексті M&A угод та публічних закупівель, підготовлений нашими колегами Jonas Koponen та Stella Sarma із Cooley Global Law Firm (Belgium).
Водночас нижче ми коротко наводимо ключові положення Регламенту, які слід врахувати, якщо Ви маєте діючий бізнес на території ЄС
- Поширення дії Регламенту
Регламент стосується іноземних субсидій, що надаються будь-яким компаніям, в тому числі українським, включаючи державні, які прямо чи опосередковано здійснюють економічну діяльність на внутрішньому ринку ЄС. Поміж іншого, це компанії, які: (а) набувають контроль над або зливаються з компанією, заснованою в ЄС; (b) беруть участь в процедурах державних закупівель в країнах ЄС тощо.
Водночас, першочергового значення набуває поняття “іноземна субсидія”, під яким європейський законодавець розуміє будь-який вид державного фінансування, який надає перевагу компанії, що здійснює діяльність на внутрішньому ринку ЄС. Деякими прикладами такого державного фінансування, наведеними у Регламенті, є: вливання державного капіталу, державні позики, гарантії, податкові пільги, реструктуризація боргу, звільнення від податків, придбання державою товарів (державні контракти) тощо. Поняття самої ж “переваги” охоплює будь-що, чого компанія не змогла б отримати за нормальних ринкових умов.
Проте не всі іноземні субсидії стають предметом вивчення Єврокомісією, а лише ті з них, які спотворюють внутрішній ринок.
- Іноземні субсидії, що спотворюють внутрішній ринок
Згідно з Регламентом, спотворення внутрішнього ринку виникає тоді, коли іноземна інвестиція покращує конкурентну позицію компанії на внутрішньому ринку ЄС та фактично (або потенційно) негативно впливає (або може впливати) на конкуренцію. Окрім загальних положень щодо природи, мети, умов надання субсидії тощо, які враховуються Єврокомісією, Регламент впроваджує фінансові показники, залежно від досягнення яких наслідки надання субсидії кваліфікуються як такі, що: (а) не призводять до спотворення конкуренції на ринку; (b) малоймовірно призводять до спотворення конкуренції на ринку; (с) призводять до спотворення конкуренції на ринку з високою ймовірністю.
- Заходи реагування Єврокомісією
Отож Регламент запроваджує такі контрольні механізми за іноземними субсидіями, які можуть спричинити спотворення внутрішнього ринку:
- вимога щодо повідомлення про укладення M&A угоди;
Отже, український бізнес, який отримує субсидіювання від держави, має попередньо повідомити Єврокомісію про заплановану угоду M&A (або концентрацію), якщо:
оборот об’єкта придбання, одного із учасників концентрації або спільного підприємства, заснованого в ЄС, перевищує 500 мільйонів євро у ЄС, а
загальний розмір субсидій покупця(ів) та об’єкта придбання (у випадку набуття контролю), або компаній, що зливаються (у випадку злиття), або компаній-засновників та створюваної компанії (у випадку створення) складає понад 50 мільйонів євро за три роки, що передують угоді.
- вимога участі в публічних тендерах
Аналогічна вимога щодо повідомлення стосується субсидованого українського бізнесу і у випадку участі в процедурах закупівлі в рамках ЄС, якщо:
оціночна вартість цієї публічної закупівлі або рамкової угоди без урахування ПДВ дорівнює або перевищує 250 мільйонів євро. Якщо закупівлю розділено на лоти, сукупна вартість без ПДВ повинна дорівнювати або перевищувати 125 мільйонів євро; а
українська компанія як учасник торгів, її дочірні компанії, її холдингові компанії, субпідрядники та постачальники, залучені до того самого тендеру в рамках процедури закупівлі, отримали субсидію, що дорівнює або перевищує 4 мільйони євро сумарно за три роки до такого повідомлення.
- службове розслідування (Ex-officio investigations)
У всіх інших випадках Єврокомісія може за власною ініціативою розпочати розслідувати будь-які іноземні субсидії, якщо вважає, що іноземна субсидія – незалежно від її вартості – може спотворити конкуренцію в ЄС.
За більш детальною консультацією щодо фінансових показників субсидіювання, механізмів контролю та повноважень Єврокомісії в рамках усунення спотворень ринку, ви можете звернутись до наших колег Jonas Koponen та Stella Sarma із Cooley LLP (Belgium).
