16 листопада 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про критичну інфраструктуру” №1882-IX (“Закон”). Хоча Закон набрав чинності 15 грудня 2021 року, він буде введений в дію з 15 червня 2022 року (окрім вимог щодо обов’язкового страхування, які наберуть чинності наприкінці 2024 року).
Суб’єкти, на яких поширюється дія Закону
- Закон застосовуватиметься до операторів критичної інфраструктури (“КІ”) – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які здійснюють управління та відповідають за поточне функціонування об’єктів КІ в Україні.
- Закон містить широке визначення КІ, що включає будь-які інфраструктурні об’єкти, системи або їх частини, важливі для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.
- Уповноважений орган визначатиме об’єкти КІ на основі декількох критеріїв, включаючи належність до сектору КІ, та вноситиме дані про такі об’єкти до спеціального реєстру. У Законі перераховано 17 життєво важливих секторів (функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України), які охоплюють, зокрема, енергетику, охорону здоров’я, інформаційні послуги, електронні комунікації та фінансові послуги.
Потенційні наслідки
- Основні вимоги. Оператори КІ будуть зобов’язані, серед іншого, (а) забезпечити захист об’єктів КІ, (б) реагувати на будь-який інцидент, що стався на об’єкті КІ (і повідомляти уповноважений орган про це), та (в) щорічно звітувати про дотримання Закону. При цьому, на сьогодні не передбачено відповідальності за порушення вказаних вимог.
- Вплив на M&A. Оператор КІ повинен (a) повідомляти уповноважений орган про будь-яку заплановану (i) зміну цільового використання об’єкту КІ/режиму його експлуатації або (ii) передачу прав на об’єкт КІ та (б) виконувати будь-які висновки/рекомендації, надані таким органом. Таке повідомлення має бути надано завчасно (але у будь-якому разі не менше ніж за 30 днів до будь-якої з зазначених подій). У той же час, очікується, що уповноважений орган повинен додатково роз’яснити сферу дії вказаного обов’язку – чи поширюється він лише на операції з придбання об’єктів КІ (asset deals) чи також на інші операції з об’єктами КІ (оренда, концесія тощо).
- Обмеження володіння. Юридичні/фізичні особи (резиденти або громадяни Російської Федерації) не зможуть набувати певні об’єкти КІ. Перелік таких об’єктів буде визначено окремо. Такі ж обмеження будуть застосовуватися до юридичних осіб, (а) кінцевий бенефіціарний власник яких є громадянином Російської Федерації, або (б) зареєстрованих у країнах, включених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. Для забезпечення дотримання вказаних обмежень Кабінет Міністрів України зобов’язаний здійснити перевірку структури власності об’єктів КІ протягом 3 років після набрання чинності Законом.
Подальші кроки
На сьогодні очікується, що державні органи напрацюють перелік об’єктів КІ та забезпечать створення спеціального реєстру об’єктів КІ та уповноваженого органу, відповідального за захист КІ. Лише після виконання таких дій стане можливою практична реалізація вимог, викладених у Законі.
Пов'язані практики
Опубліковано 24.02.2022