ЗАКОН № 4777-IX: НОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ, УСТАНОВОК ЗБЕРІГАННЯ ЕНЕРГІЇ ТА ПРИЄДНАННЯ ДО МЕРЕЖ – ВИРІШАЛЬНОЮ БУДЕ ПРАКТИЧНА ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ

11 березня 2026 року набрав чинності Закон України № 4777-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування енергетичних ринків, конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та посилення енергетичної стійкості”.

Закон оновлює правила підтримки нових проєктів у сфері електричної енергії з альтернативних джерел, запроваджує гнучке приєднання, розширює можливості використання установок зберігання енергії (“УЗЕ”), уточнює окремі питання щодо активних споживачів і вдосконалює режим гарантій походження.

Водночас Закон слід розглядати як суттєве вдосконалення правового регулювання, а не як акт, що сам по собі повністю усуває інвестиційні чи регуляторні ризики. У низці питань практичний ефект залежатиме від підзаконного регулювання, договірного оформлення та ринкової практики.

1. Аукціони: краща модель підтримки, але не повне усунення ризиків

Закон продовжує аукціони з розподілу квоти підтримки до 31 грудня 2034 року та уточнює низку параметрів аукціонної моделі:

• строк підтримки, як і раніше, становить 12 років. Крім того, Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові річні квоти підтримки протягом року;
• частка річної та додаткової квоти, яку може отримати одна особа разом з афілійованими особами, обмежується на рівні 50%;
• розмір основного забезпечення зменшено до 10 євро за 1 кВт потужності;
• учасники аукціону можуть використати додаткову опцію забезпечення участі в аукціоні у вигляді фінансового забезпечення Гарантованому Покупцю у розмірі 10 євро за 1 кВт потужності;
• допускається відхилення встановленої потужності в межах ±10% без визнання цього порушенням.

Окремо варто відзначити, що Закон усуває попередню двосторонню логіку розрахунків, за якої виробник міг бути зобов’язаний сплачувати кошти гарантованому покупцю, якщо ринкова ціна перевищувала аукціонну. Саме ця зміна робить модель підтримки більш зрозумілою для структурування нових проєктів і для їх оцінки кредиторами.

Практичне значення. Правова модель підтримки стає більш придатною для фінансування. Водночас Закон не усуває сам по собі ризики, пов’язані з платіжною дисципліною та розрахунками на ринку. Для кредиторів це розмежування залишається принциповим.

2. СЕС + УЗЕ: підтримка передбачена, але лише для повноцінних гібридних проєктів

Закон передбачає, що щонайменше 10% річної квоти підтримки має резервуватися для сонячних електростанцій з УЗЕ як окремої категорії квоти. Для таких проєктів, однак, встановлено жорсткі критерії:

• потужність УЗЕ має становити не менше 80% встановленої потужності генеруючого обладнання;
• ємність УЗЕ – не менше 2 кВт·год на 1 кВт потужності сонячної генерації;
• підтримка за механізмом ринкової премії не надається протягом двох послідовних годин у проміжку з 10:00 до 16:00;
• максимальна гранична ціна для цієї категорії визначена на рівні 0,12 євро/кВт·год.

Отже, Закон підтримує не будь-який проєкт, який формально поєднує сонячну електростанцію та УЗЕ, а вужчу категорію гібридних проєктів, здатних забезпечувати реальну гнучкість для енергосистеми, а не лише додатковий денний відпуск електроенергії.

Практичне значення. Такий підхід спрямований на підтримку проєктів, які забезпечують гнучкість енергосистеми, на відміну від формальних рішень (у вигляді “сонячна генерація + накопичувач”). Водночас комерційна життєздатність цієї категорії залежатиме від того, чи сприйматиме ринок установлені параметри як робочі та достатньо конкурентні.

3. Приєднання до мереж та УЗЕ: важливі новели, практична цінність яких залежатиме від подальшого регулювання

Однією з найважливіших новел Закону є запровадження гнучкого приєднання. Українське законодавство тепер прямо допускає приєднання з обмеженням доступу до електричних мереж, у тому числі з частково гарантованою потужністю, і не дозволяє оператору системи передачі (“ОСП”) або оператору системи розподілу (“ОСР”) відмовляти в такій опції приєднання. Закон також передбачає застосування технічних засобів автоматичного обмеження або відключення як на тимчасовій, так і на постійній основі.

Крім того, Закон розширює режим однієї точки приєднання за межі генерації – на УЗЕ та споживання. Він уточнює критерій ліцензування діяльності зі зберігання енергії, прив’язуючи його до сукупної встановленої потужності електроустановок в одному місці обліку незалежно від їх власника, а також підтверджує, що виробник може використовувати УЗЕ без окремої ліцензії на зберігання, якщо не перевищується наявна дозволена потужність відпуску в точці приєднання. Окремо Закон дозволяє оператору установки зберігання енергії продавати електроенергію споживачу, який має спільну точку приєднання з ОСП/ОСР, без ліцензії на постачання, за умови наявності комерційного обліку.

Практичне значення. Ці зміни можуть мати особливе значення для проєктів у регіонах з обмеженою пропускною спроможністю мереж, а також для промислових майданчиків, де поєднуються генерація, зберігання та споживання. Водночас їхня реальна цінність залежатиме від того, як вони будуть деталізовані в підзаконних актах, технічних умовах і договорах.

4. Активні споживачі: вужче, але важливе уточнення

Закон уточнює, що договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва, укладений з активним споживачем, який застосовує спрощену систему оподаткування, має передбачати можливість проведення розрахунків без взаємозаліку.

Це уточнення є важливим, оскільки воно усуває колізію між порядком розрахунків за таким договором і вимогою Податкового кодексу щодо грошової форми розрахунків для платників єдиного податку. Водночас така зміна не знімає повністю податкових питань для активних споживачів на спрощеній системі, оскільки в Податковому кодексі й надалі залишається окреме регулювання щодо виробництва та продажу електроенергії як підакцизного товару.

Практичне значення. Ця зміна має значення насамперед тим, що робить модель самовиробництва більш узгодженою з податковими правилами щодо форми розрахунків, хоча не усуває всіх податкових обмежень для відповідної категорії споживачів.

5. Гарантії походження: більш розвинена правова рамка

Закон істотно розвиває режим гарантій походження. Зокрема, він уточнює статус реєстру гарантій походження, розширює повноваження НКРЕКП у цій сфері, зберігає принцип вільного обігу гарантій, передбачає взаємне визнання з державами – членами ЄС та договірними сторонами Енергетичного Співтовариства, а також уповноважує НКРЕКП здійснювати подальші кроки, необхідні для інтеграції України до системи AIB.

Практичне значення. Закон зміцнює правову основу для видачі, обігу та визнання гарантій походження і наближає український режим до європейського підходу. Разом із тим практичне транскордонне використання такого інструменту й надалі залежатиме від подальшої технічної та інституційної інтеграції.

Додаткові примітки

Для отримання додаткової інформації, будь ласка, звертайтеся до старшого партнера Гліба Бондара та керуючих юристів Ростислава Мушки та Інни Ербелідзе, або за телефоном +380 44 591-3355, або електронною поштою.