ЧОТИРИ МІФИ ПРО КАРАНТИН. ЧОМУ НЕ МАЄ ВІРИТИ РОБОТОДАВЕЦЬ

Правда і міфи про обов’язки роботодавця під час карантину

Міф перший. заборонено проводити масові заходи, в яких бере участь понад 200 чоловік, і це означає, що компанії зі штатом понад 200 осіб зобов’язані обмежити доступ співробітників до роботи.

Правда — трудова діяльність в штатному режимі не підпадає під визначення масового заходу і тому великі роботодавці поки що не зобов’язані переглянути формат роботи.

Міф другий. Роботодавцю необхідно надати додаткову відпустку матерям малолітніх дітей у зв’язку з введенням карантину у навчальних закладах.

Правда — додаткова відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дітьми віком до 14 років повинна бути надана на весь термін карантину на вибір тому члену сім’ї, який фактично доглядає за дитиною (як матері дитини, так і його батькові, бабусі, дідусеві або іншому родичу, а також усиновителю).

Міф третій. Роботодавці зобов’язані відстежувати стан здоров’я всіх своїх співробітників, щоб виключити потенційний вплив факторів ризику на тих, у кого немає симптомів захворювання.

Правда — інформація про стан здоров’я кожного співробітника — це його особисті дані з обмеженим доступом. За винятком деяких категорій працівників, для яких проходження регулярного медогляду є обов’язковою умовою для допуску до роботи (наприклад, співробітників зайнятих у сфері послуг, де може бути поширене інфекційне захворювання), роботодавці не мають права зобов’язувати своїх співробітників проходити медогляд або розкривати інформацію про стан свого здоров’я.

Міф четвертий. Роботодавець зобов’язаний тимчасово відсторонити від роботи тих співробітників, які повернулися з-за кордону.

Правда — відсторонення від роботи в примусовому порядку може бути використано роботодавцем тільки у випадках, прямо передбачених законодавством. Наприклад, в разі відмови або ухилення від проходження обов’язкового медогляду.

Більш того, згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я та Європейського центру профілактики та контролю захворювань, оприлюднених на сайті Центру громадського здоров’я МОЗ України, перебування в країні, де зафіксовані випадки захворювання, а також спільний переліт з носіями вірусу, відноситься до низького ступеня контакту для цілей оцінки ризику інфікування. На сьогодні не існує доказової бази того, що перебування осіб, які нещодавно повернулися з країн, де зафіксовані множинні випадки захворювання, в карантині буде ефективним способом захисту від поширення інфекції. Проте, за погодженням зі співробітником, добровільний «карантин» зі збереженням заробітної плати може бути використаний в якості одного з превентивних заходів для запобігання поширенню захворювання серед персоналу компанії.

Що можна і варто робити:

1. Заохочувати віддалену роботу співробітників. Якщо ваша компанія досі не має внутрішньої політики з порядку віддаленої роботи — саме час її розробити, затвердити та ознайомити всіх співробітників з її утриманням під підпис.

2. Проводити регулярні профілактичні дезінфекційні заходи робочої зони.

3. Отримати письмову згоду співробітників на тимчасове проведення таких профілактичних заходів, як: оцінка стану їх здоров’я, усунення з посади в разі виявлення симптомів захворювання.

4. Отримати згоду співробітників на збір і обробку даних про стан їхнього здоров’я.