ОБМЕЖЕНІ МОЖЛИВОСТІ

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає декілька варіантів проведення загальних зборів у дистанційному форматі.

Пандемія коронавірусу та запровадження карантину змінило звичний ритм життя. Бізнес відчув це на собі особливо гостро. Ми розглянули, як карантинні обмеження вплинули на діяльність товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), і хочемо поділитися з вами інструментами, які стануть у нагоді для полегшення ведення бізнесу у непрості часи.

Проведення зборів

З введенням карантину Кабінет Міністрів України встановив обмеження на проведення масових заходів, тож ТОВ із декількома учасниками постали перед дилемою щодо того, яким чином проводити загальні збори. У цій ситуації вони змушені були шукати альтернативні варіанти. На щастя, Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (Закон) передбачає декілька варіантів проведення загальних зборів у дистанційному форматі, а саме:
— збори в режимі відеоконференції. Порядок проведення зборів у такому форматі майже нічим не відрізняється від того, який застосовується, коли збори проводяться з фізичною присутністю учасників. Варто лише забезпечити технічну можливість бачити та чути всіх учасників загальних зборів одночасно (наприклад, із застосуванням Microsoft Teams, Zoom, Skype). Водночас Закон не передбачає, хто саме має стежити за дотриманням цієї вимоги. Як варіант — такий обов’язок може бути покладено на ініціатора проведення зборів;
— збори, що проводяться шляхом опитування. Цей спосіб проведення зборів може використовуватись за ініціативою будь-якого учасника товариства (Ініціатор). Спершу Ініціатор готує запит, виклавши проєкт рішення із запропонованого питання. У запиті зазначається строк надання відповіді та адреса, на яку учасники мають її направити. За загальним правилом учасник, який погоджується із проєктом рішення, ставить підпис на такому проєкті та направляє його Ініціатору. ­Відповідь повинна бути однозначною, викладена чітко і зрозуміло, інакше вона не буде врахована. Статутом можуть встановлюватись додаткові вимоги до опитування, наприклад нотаріальне засвідчення справжності підпису. Після того, як усі учасники надіслали відповідь (або після закінчення кінцевого строку для її надання), Ініціатор викладає рішення у письмовій формі, долучає до нього копії відповідей і надсилає його всім учасникам;
— збори шляхом заочного голосування. При заочному голосуванні учасник після отримання повідомлення про проведення зборів може викласти свою позицію з кожного питання в окремому письмовому документі. Аналогічно з опитуванням позиція має бути безумовною. Тільки у цьому разі вона буде врахована. Документ з відповіддю повинен бути підписаний і нотаріально посвідчений. Учасник направляє його ініціатору, після чого документ з відповідями учасника долучається до протоколу загальних зборів.

Проведення засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу

Окрім проведення загальних зборів учасників у багатьох ТОВ виникло питання щодо порядку проведення засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу (Дирекції). У Законі передбачено, що порядок діяльності наглядової ради визначається у статуті. Що ж робити, якщо у статуті не передбачено порядку проведення засідань наглядової ради? Якщо засідання наглядової ради все ж необхідне, то можливим виходом є за аналогією з положеннями Закону № 540-IV щодо інших органів, прий­няти рішення голови наглядової ради про проведення засідання в режимі відеоконференції.

Що стосується Дирекції, то порядок проведення засідань не визначений у Законі. Тому за відсутності регулювання у статуті генеральний директор може повідомити іншим членам про проведення такого у дистанційному форматі.

Реєстраційні дії

Зазначені вище обмеження спонукають до питання про порядок проведення реєстраційних дій у період карантину. Загалом проведення дій було можливим з порівняно невеликими особливостями. Нотаріуси та інші державні реєстратори продовжують працювати, застосовуючи всі релевантні обмеження та заходи для запобігання поширенню коронавірусної хвороби. У державних нотаріальних конторах обмежено прийом громадян та запроваджено чергування. До державних реєстраторів при місцевих державних адміністраціях прийом громадян проводиться за поперед­нім записом.

Оплата оренди

Для тих ТОВ, які орендують приміщення, справжнім викликом стала сплата орендних платежів, коли, фактично, діяльність не велась і прибутки значно зменшились.

30 березня 2020 року Законом № 540-IV було внесено зміни до Цивільного кодексу (ЦК) України. Так, у прикінцевих положеннях ЦК України зазначалось, що наймач звільнявся від плати за користування майном. Проте це стосувалось лише тих орендарів, які фактично не могли використовувати майно у зв’язку з карантином: приміщення в торговельних центрах, розважальних закладах, спортивні приміщення тощо, адже вони потрапили під карантинні обмеження. Таким чином, ті ТОВ, бізнес-діяльність яких пов’язана з іншими галузями, повинні були доводити орендодавцю, що вони фактично не могли використовувати майно.

З 16 липня також набрав чинності Закон України № 692-IX, за яким орендарі отримали право на знижку на орендну плату протягом часу, коли майно не могло використовуватись у повному обсязі у зв’язку з карантинними обмеженнями. Законом № 692-IX було внесено уточнення, за яким розмір орендної плати не може перевищувати платежів, які орендодавець здійснив або має здійснити (плата за землю, сплата податку на нерухоме майно і комунальних послуг). Відповідно, зазначені платежі покладаються на орендаря.

Виконання договірних зобов’язань

У зв’язку з карантинними заходами велика частина бізнесу була змушена зменшити обсяги виробництва, постачання, надання послуг для того, аби уникнути знач­них збитків. Проте зобов’язань за укладеними договорами уникнути не можна. Тож закономірно виник­ло питання: як добросовісним ТОВ не порушити умови договору, якщо карантин об’єктивно унеможливив виконання зобов’язань?

Важливою законодавчою зміною до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» стало доповнення переліку форс-мажорних обставин введенням карантину. Проте форс-мажор звільняє лише від відповідальності за невиконання зобов’язань, але не від самого виконання. Для визнання наявності форс-мажору уповноважена особа ТОВ має спершу звернутись до Торгово-промислової палати України (ТПП). ТПП дає висновок щодо наявності форс-мажору у кожному окремому випадку, тому необхідно надати докази, які підтверджують неможливість виконання зобов’язань. Однак навіть якщо ТПП надасть довідку про наявність форс-мажору, вона не матиме обов’язкового характеру. Тому якщо все ж сторони не дійдуть згоди щодо невиконання зобов’язань, ТОВ доведеться доводити наявність форс-мажору в суді.

Згідно з усталеною судовою практикою, відображеною, зокрема у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2020 року у справі № 904/5610/19, для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, особа, яка порушила зобов’язання, повинна довести:
1) наявність обставин непереборної сили;
2) їх надзвичайний характер;
3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди;
4) причинний зв’язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Єдиною підставою для припинення зобов’язань за укладеним договором може бути істотна зміна обставин. Істотною вважається така зміна обставин, якщо такі обставини змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Як наслідок, сторони можуть домовитись про розірвання або зміну договору. Якщо ж домовитись не вдається, то знову ж таки ТОВ потрібно доводити наявність істотної зміни обставин у суді, що доволі непросто.

Підбиваючи підсумки, карантинні обмеження спричинили чималі труднощі в діяльності ТОВ. Деякі з них можна було подолати, використовуючи незвичні інструменти, передбачені у законодавстві, як от проведення дистанційних загальних зборів учасників, засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу. Виникнення деяких проблем було попереджено органами державної влади: наприклад, відтермінування строків, продовження роботи державних реєстраторів, можливість встановлення знижки на орендну плату, можливість підтвердження форс-мажору та доказування істотної зміни обставин.