ЯК COVID 19 ВПЛИНУВ НА БАНКРУТСТВО

Всі матеріали

ЯК COVID 19 ВПЛИНУВ НА БАНКРУТСТВО

Заходи, введені урядом з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), є безпрецедентними. Одним з важливих напрямків “карантинного регулювання” стала адаптація процедур банкрутства до нових реалій з метою відновлення платоспроможності тих боржників, які безпосередньо зазнали впливу обмежувальних заходів з боротьби з поширенням COVID-19. Відповідні зміни були внесені Законом України “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19”, що набрав чинності 17 жовтня 2020 року (“Закон”).

Закон направлений на недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19). Зокрема, Закон встановлює такі особливості здійснення процедур банкрутства на період дії карантину:

  • збори та комітет кредиторів можуть проводитися дистанційно в режимі відеоконференції або шляхом проведення письмового опитування;
  • продовжується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів; та
  • продовжуються строки проведення деяких процедур (у тому числі попереднього засідання, процедури розпорядження майном, виконання плану санації чи ліквідації боржника).

Крім цього, на період дії карантину та протягом 90 днів з дня його скасування діятимуть такі зміни:

  • забороняється відкривати провадження у справах про банкрутство боржників за заявою кредиторів (лише за вимогами, що виникли з 12 березня 2020 року);
  • подовжується місячний строк на подання боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (лише якщо неможливість дотримання належного строку спричинена COVID -19);
  • допускається зупинення проведення аукціонів з продажу майна боржника; та
  • зупиняється нарахування відсотків на реструктуризовані зобов’язання боржника.

Говорити про усталену практику застосування Закону як мінімум зарано. Але все ж можна окреслити загальні практичні підходи до вирішення найбільш неоднозначних питань, які виникають при застосуванні його положень. Нижче ми детальніше зупинимося на деяких аспектах практичної реалізації цих змін.

Продовження строків у рамках справи про банкрутство

Так, Закон встановлює, що на період дії карантину продовжуються строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Як правило, суди застосовують цю норму прямо. Втім, існує практика, коли суди оцінюють можливість продовження строків більш комплексно, формулюючи вимоги до обґрунтування необхідності такого продовження. Наприклад, господарський суд Івано-Франківської області в ухвалі по справі № 909/1240/19 від 18 листопада 2020 року вказує“[кредитор] у поданому клопотанні [про відкладення підсумкового засідання] не зазначив причин, які перешкоджають участі його представника у судовому засіданні. При цьому представник [кредитора] не був позбавлений права на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку у приміщенні суду, а також поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, про що неодноразово наголошувалось в ухвалах суду”.

Таким чином, ми бачимо поки що поодинокі випадки, коли сам факт уведеного карантину не є достатньою підставою для суду для продовження строків. Це означає, що для продовження відповідних строків в рамках справи про банкрутство необхідно бути готовим довести, що відсутність такого продовження суттєво вплине на права сторін, а також що участь сторони в режимі відеоконференції не уможливлює достатньої реалізації сторонами своїх прав.

Звільнення арбітражного керуючого від відповідальності за невчинення певних дій

Закон визначає, що арбітражний керуючий звільняється від відповідальності за невчинення дій, передбачених цим Кодексом, якщо вони не можуть бути вчинені в умовах карантину, якщо він доведе, що ці дії не можуть бути вчинені в умовах карантину, а також за умови повідомлення про це кредиторів, обраних до складу комітету кредиторів, та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника.

Утім, на практиці нам відомі випадки, коли окремі кредитори намагалися відсторонити арбітражних керуючих від виконання ними своїх обов’язків, мотивуючи це невчиненням ними окремих дій, передбачених Кодексом. Для забезпечення сталості процедури банкрутства та попередження подібних маневрів із боку окремих кредиторів, можна винести питання про визнання роботи арбітражного керуючого задовільною та належною на комітет кредиторів з урахуванням того, що в Україні діяли карантинні обмеження у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.

Наприклад, господарський суд Київської області в ухвалі від 17 грудня 2020 року в справі № 911/3730/16 відмовив, з-поміж іншого, у задоволенні клопотання кредитора про відсторонення ліквідатора через невчинення ним певних дій під час дії карантинних обмежень, обґрунтувавши своє рішення тим, що комітет кредиторів визнав роботу ліквідатора та що комітет кредиторів був належним повідомлений про те, що певні дії не могли бути вчинені в умовах карантину.

Проведення зборів та комітету кредиторів у дистанційному режимі

Закон визначає, що збори та комітет кредиторів можуть проводитися шляхом опитування, за умови забезпечення належної ідентифікації та перевірки повноважень представників кредиторів, та дистанційно в режимі відеоконференції, за умови забезпечення належної ідентифікації та перевірки повноважень представників кредиторів.

Кодекс встановлює ряд вимог до проведення зборів та комітету кредиторів у дистанційному режимі, втім при застосуванні цих положень на практиці все одно виникає ряд питань. Судова практика по тлумаченню порядку застосування цього положення на практиці поки що відсутня.

Наприклад, ще на етапі розробки законопроекту Національна асоціація арбітражних керуючих оприлюднила наступну позицію щодо проведення зборів та комітету кредиторів: “Документ [Закон] не передбачає належного механізму ідентифікації кредиторів. Фактично до конференції в Zoom може долучитися будь-яка особа, яка дала на це згоду. Проте ні перевірити її повноваження, ні встановити її особу майже неможливо”.

Оскільки Закон дійсно не визначає порядку належної ідентифікації кредиторів та перевірки їх повноважень, на нашу думку, можна застосовувати підходи щодо належної ідентифікації сторін процесу та їх повноважень під час відеоконференції, які існують в рамках господарського провадження. Так, для належної ідентифікації можна завчасно надіслати на електронну пошту арбітражного керуючого скан-копії документів, що посвідчують особу, а також її повноваження, які завірені ЕЦП. Далі, якщо збори чи комітет кредиторів проводитимуться в режимі відеоконференції, кредитори чи їх представники повинні бути готові показати на камеру оригінали цих документів. Разом з тим, як показує практика, окремі кредитори та / або арбітражні керуючі ставляться до можливості проведення зборів та комітету кредиторів у дистанційному режимі з осторогою.

Крім того, ми спостерігаємо також певну проактивну позицію судів щодо проведення зборів кредиторів чи комітету кредиторів у дистанційному режимі. Наприклад, господарський суд Київської області в ухвалі від 16 листопада 2020 року у справі № 911/2581/14 вказав“Ліквідатор, скликаючи збори кредиторів 29.10.2020 (дата повідомлення) мав можливість проведення останніх дистанційно у режимі відеоконференції, а не повідомляти про таку можливість кредиторам у  своєму повідомленні про відкладення зборів кредиторів боржника у день їх проведення. Ураховуючи зазначене, дії ліквідатора викликають сумнів у їх добросовісності та вказують лише на затягування останнім проведення зборів кредиторів, на яких, зокрема, має бути вирішено питання щодо його відсторонення та призначення іншого арбітражного керуючого для виконання повноважень  ліквідатора”. У контексті цієї справи відкладення ліквідатором проведення зборів кредиторів, замість проведення таких зборів у дистанційному режимі, стало підставою для задоволення клопотання кредиторів про припинення повноважень ліквідатора боржника – арбітражного керуючого.

Цікаво, що подекуди суди оцінюють доцільність проведення зборів чи комітету кредиторів у тому чи іншому місці в залежності від рівня епідеміологічної небезпеки. Наприклад, господарський суд Харківської області у своїй ухвалі від 2 листопада 2020 року у справі № 922/2829/19 зазначає“Одночасно вказаною постановою КМУ від 22.07.2020 № 641 з відповідними змінами передбачено, що залежно від епідемічної ситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення (далі – окремі адміністративно-територіальні одиниці регіону) встановлюється зелений, жовтий, помаранчевий або червоний рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі – рівень епідемічної небезпеки). На даний час на території м. Києва встановлено помаранчевий рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19, а на території м. Харкова – червоний, що свідчить за доцільне проведення зборів кредиторів на території з нижчим рівнем небезпеки.”

Недопустимість відкриття проваджень за заявою кредиторів за вимогами, що виникли з 12 березня 2020 року

На період дії карантину та протягом 90 днів з дня його скасування Закон забороняє відкривати провадження у справах про банкрутство боржників за заявою кредиторів за вимогами, що виникли з 12 березня 2020 року.

Ця норма Закону є доволі очевидною та як правило, суди відмовляють у відкритті провадження за заявами кредиторів за вимогами, що виникли пізніше 12 березня 2020 року. Втім, у деяких випадках для застосування цієї норми ключовим є встановлення моменту виникнення зобов’язання. Наприклад, в ухвалі господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року у справі № 924/1351/20 суд розглянув заяву ініціюючого кредитора, вимоги якого виникли у квітні 2020 року внаслідок укладення договору відступлення права вимоги за первісним зобов’язанням, яке виникло до березня 2020 року та не припинилося. У такому випадку суд зазначив, що “ключовим в даному випадку є момент виникнення саме зобов`язань боржника, а не момент виникнення права вимоги в ініціюючого кредитора. З огляду на властивості зобов’язань, як вони визначені цивільним законодавством, такий підхід законодавця є досить послідовним, адже зобов`язання, яке виникло у боржника, не змінюється і не припиняється внаслідок заміни кредитора.”

Замість висновку

Закон, як спроба подолати виклики коронакризи у сфері банкрутства, попри ряд позитивних моментів, має в собі одну серйозну ваду. Встановлюючи певний люфт для виконання боржником зобов’язань перед кредиторами, законодавець поки що ніяким чином не розв’язує проблему самого боргового навантаження, щодо якого все одно доведеться порушувати процедури банкрутства, нехай і через 90 днів після закінчення карантину. Позаяк карантинні обмеження не вічні, існує великий ризик пропорційного збільшення кількості нових банкрутств після закінчення карантину та періоду “очікування”.

Опубліковано 09.02.2021

Україна закриває Портал про війну та санкції

19 березня 2024 року Уряд України вирішив закрити базу даних щодо санкцій, яку адмініструє Національне агентство з питань запобігання корупції (“НАЗК”). Ще на початку 2022 року НАЗК ініціювало створення порталу “Війна та Санкції”. Цей онлайн-портал містив такі розділи, як “Міжнародні спонсори війни”, “Кандидати на санкції”, а також інші списки, що охоплюють низку сфер. Він також […]

Опубліковано 27.03.2024

Антимонопольний комітет України оприлюднив річний звіт за 2023 рік

19 березня Антимонопольний Комітет України (“АМКУ”, Комітет) опублікував звіт за 2023 рік. Звіт висвітлює ключові показники діяльності Комітету, кроки у напрямку гармонізації українського антимонопольного законодавства із законодавством ЄС та пріоритети АМКУ на 2024 рік. СТАТИСТИКА ЗА 2023 РІК Правозастосування Загальна сума штрафів, накладених АМКУ за 2023 рік становить понад 2 586 млн грн, що перевищує […]

Опубліковано 26.03.2024
Підписатися на новини
Назад
Результати: