16 жовтня відбувся третій щорічний захід “AVELLUM Disputes Day”, цьогоріч присвячений ключовим перешкодам та практичним стратегіям у визнанні та виконанні іноземних судових та арбітражних рішень.

Провідні практики з BarentsKrans, Le 16 Law, Kaimakliotis, Niederer Kraft Frey та AVELLUM обговорили найефективніші інструменти примусового виконання у ключових юрисдикціях: від уніфікованих механізмів ЄС та унікальних національних процедур у Франції, Швейцарії, на Кіпрі, у Нідерландах та Україні до складних стратегій виконання рішень проти суверенних активів та застосування доктрини підняття корпоративної вуалі.

Модерували захід Вадим Медведєв і Олексій Маслов, партнери AVELLUM, спільно з Романом Синютою, керючим юристом AVELLUM.

Том Гоєр, партнер BarentsKrans, оглянув ключові правові інструменти ЄС для виконання іноземних судових рішень. Він детально зупинився на Регламенті Брюссель I (Recast), який забезпечує автоматичне визнання рішень в країнах ЄС без потреби в екзекватурі, та Європейському платіжному ордері для стягнення за безспірними зобов’язаннями. Том також відзначив важливість Гаазької конвенції, яка тепер спрощує взаємне визнання та виконання рішень між, серед інших, ЄС, Україною та Великою Британією.

Александра Зеклі, партнерка Le 16 Law, розкрила ключові аспекти подолання корпоративної вуалі за французьким правом. Вона розповіла про особливості прямого зняття вуалі (коли акціонера змушують платити за борги компанії) та зворотного (коли активи компанії стягують за особисті борги її власника). Александра підкреслила, що поза процедурою банкрутства, обидва підходи застосовуються лише у виняткових випадках: шахрайство, зловживання правами або симуляція.

Олександра Сєрова, керуюча юристка AVELLUM, продовжуючи тему підняття корпоративної вуалі, провела паралелі та висвітлила відмінності українського підходу порівняно з французьким. Вона пояснила, що суди виходять за межі прямо прописаних у законі випадків і застосовують доктрину на основі загальних принципів цивільного права.

Жюлі Спінеллі, партнерка Le 16 Law, розглянула питання примусового виконання проти суверенів та пояснила, що попри значні складнощі, пов’язані з суверенним імунітетом, останні тенденції у Франції створюють нові можливості для стягнення майна іноземних держав. Вона наголосила, що стягненню підлягають лише комерційні активи або ті, щодо яких надано чітку відмову від імунітету, при цьому кредитор несе тягар доведення відсутності у них публічного призначення. Жюлі підкреслила важливість завчасного пошуку активів, ще на етапі планування спору.

Андреа Псара, партнерка Kaimakliotis, нагадала, чому забезпечувальні заходи Кіпру є ключовим інструментом у транскордонних спорах. Вона описала ефективні можливості отримання всесвітніх наказів про заморожування активів та розкриття інформації, підкресливши останні процедурні реформи, що розширили доступність забезпечувальних заходів на підтримку іноземних арбітражних та судових проваджень.

Ніколас Куонен, партнер Niederer Kraft Frey, пояснив, як працювати з примусовим стягненням у Швейцарії в умовах банківської таємниці, розвінчавши деякі поширені міфи про Швейцарію. Він наголосив, що хоча пошук банківських рахунків навмання заборонений, кредитору для отримання наказу про арешт достатньо надати суду лише prima facie докази наявності банківських відносин. Остаточне рішення суду на користь кредитора знімає банківську таємницю і зобов’язує банк розкрити деталі активів Офісу примусового стягнення.

Підсумовуючи, попри різну історію та підходи до регулювання, сучасні правові системи мають багато спільного: як внаслідок гармонізації в межах ЄС, так і через загальний тренд глобалізації. Разом з тим, наша дискусія чітко підтвердила, що кожна юрисдикція зберігає унікальні інструменти та локальні особливості, які потрібно враховувати ще на етапі планування подачі позову.